З ІСТОРІЇ ЖИТТЯ ШКОЛИ

Шкільне життя в нашому селі розпочалося в повоєнні роки. До 1951 року в селі Клітицьк була початкова школа. Діти навчалися в будинках таких людей: Швая Петра Даниловича, Швая Івана Даниловича, Бащук Агафії.

Пізніше діти навчалися в Бащука Федора Івановича, Бащук Марії Андріївни, Дмитрука Олександра Івановича. 

В 5 клас діти ходили в село Залісся. В 1952 році в селі Клітицьк стала працювати семирічна школа. Перший випуск був багатий майбутніми вчителями. Серед них: Монець О.Н., Монець Н.Н., Дмитрук М.С., які ходили до школи в село Гута-Камінська.

Першим директором семирічної школи був Клімашевський Борис Григорович, другим - Буряченко. В цей час в школі працювало багато вчителів, серед яких: Феш Ганна Петрівна, Сизон Катерина Тимофіївна, Галець Євдокія Іванівна, Мовчан Ганна Гнатівна, Дубівська Віра Микитівна, Мельник Валентина Феліксіївна, Карнатовська Галина Олександрівна, Бащук Володимир Петрович. 

Будівництво теперішньої школи розпочалося в 1960 році. Його проводив Камінь-Каширський міжколгоспбуд. Прорабом будівництва був Качановський Євген Іванович. Директором школи на початку будівництва був Савчук Петро Йосипович. Закінчував будівництво Осипенко В.П., який і був першим директором новозбудованої школи. 1965 рік став роком завершення будівництва. Демчук І.С. - другий директор школи, Шевчик В.Ф. - третій.

1972 рік - на посаду директора школи села Клітицьк був призначений Попович Михайло Михайлович. Через декілька років його змінив Попович Юрій Михайлович.

З 1981 по 1997 рік директором Клітицької школи був Пукля Іван Іванович.

З 1998 року на посаді директора школи працює Мартинюк Ніна Денисівна


Легендарний вчитель нашої школи

 Бащук Михей Єремейович

Із ім'ям легендарного вчителя пов'язане запровадження шкільної освіти в нашому селі. Народився у 1895 році в селі Яловацьк у багатодітній сім'ї. Із 12-ти дітей, які народилися в сім'ї Бащуків, залишилося тільки двоє. Сім'я жила дуже скрутно, доводилося тяжко працювати, щоб мати якісь засоби на існування. В основному займалися землеробством, тримали худобу і з того й жили. Змалечку Михей був здібним і беручким до всього хлопцем.

Він був хорошим столяром і чоботарем, вмілим пасічником, грав на багатьох музичних інстументах. До нього завжди приходили люди за допомогою, прислуалися до його порад. У 1917-1918 роках служив у Москві у військовій канцелярії писарем. У 1918 році одружився, виховував п'ятеро дітей. Із 1940 року почав працювати у школі. Діти дуже любили свого вчителя. Навчання у школі було надзвичайно піднесеним і урочистим, як у церкві. Михей Єремович був для школярів беззаперечним авторитетом. Підручників, за якими можна було б навчатися, було дуже мало. Єдиний часопис, який друкувався українською мовою, мав назву "Зірка".

У районний відділ освіти вчитель завжди ходив пішки. Трохи згодом придбав велосипед на дерев'яних колесах.

Щороку вчителі проходили переекзаменацію, яка відбувалася в сусідньому районі, наприклад, у Секуні Ковельського району або у Маневичах.

Сусіди із задоволенням слухали вечорами, як Михей Єремович читав псалтир на старослов'янській мові, зверталися з проханням перекласти листи, які приходили від рідних зі Сполучених Штатів Америки.

Життя цього вчителя закінчилося 6 квітня 1945 року. Ворожа рука обірвала п'ятдесяту весну Михея Єремовича...


Фото-моменти з історії школи